- розчинний
- —————————————————————————————розчи́ннийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
розчинний
Смотреть что такое "розчинний" в других словарях:
розчинний — а, е, хім. 1) Здатний розчиняти (див. розчиняти II 1)). 2) Який може розчинятися (див. розчинятися II 1)). •• Розчи/нне скло прозорий склоподібний сплав, злегка забарвлений у зелений чи жовтий колір чи безбарвний. Розчи/нна к … Український тлумачний словник
альбумін — у, ч., біох. Найпростіший білок, розчинний у воді … Український тлумачний словник
камфан — у, ч. Двоперстеневий терпеновий вуглеводень, нерозчинний у воді, але розчинний у спирті … Український тлумачний словник
кренкіт — у, ч. Мінерал, розчинний у воді; прозорі кристали зі скляним блиском … Український тлумачний словник
напіврозчинний — а, е. Який розчиняється не повністю, частково; наполовину розчинний … Український тлумачний словник
розчинність — ності, ж., хім. Властивість за знач. розчинний … Український тлумачний словник
сольвент — у, ч., хім. 1) Суміш рідинних вуглеводнів, яку використовують як дезінфікуючий та розчинний засоби. 2) Взагалі будь який розчинник … Український тлумачний словник
фібриноген — у, ч., фізіол. Розчинний білок плазми крові, який під час її зсідання перетворюється на фібрин … Український тлумачний словник
формальдегід — у, ч. Безбарвний отруйний газ з різким, неприємним запахом, добре розчинний у воді; застосовується в паперовій і текстильній промисловості тощо … Український тлумачний словник
берилій — бериллий berillium *Beryllium хімічний елемент. Символ Be, ат. н. 4, ат. маса 9,01218. Має один стабільний ізотоп Ве. Відкритий в 1798 р. франц. хіміком Л.Вокленом у вигляді оксиду ВеО, виділеного з берилу. Б. легкий світло сірий метал. Густина… … Гірничий енциклопедичний словник
